Тату з цвітом дерену на кисті руки

Кисть - одне з найскладніших місць для дрібних деталей, тож композиція тут важить більше, ніж сам малюнок. Гілку я пустила по діагоналі, від кісточок пальців угору через зап'ясток, а дві розкриті квітки поставила там, де шкіра найрівніша. Бруньки й листя забрали собі ділянки, які рухаються.

Пелюстки тут затінені м'яко, без щільного заливання. Густий чорний на кисті з роками розпливається, а сухожилки під шкірою постійно тягнуть лінії. Легка тінь і чисті контури дають роботі більше шансів лишитися читабельною. До того ж кисті гояться швидко, а вицвітають швидше за будь-яке інше місце, тому я одразу кажу: корекція з часом - це норма, а не брак. Фото зроблене наприкінці сеансу, тож воно показує композицію, а не загоєний результат.