Тату-портрет «Тихі сльози» з метеликами

Обличчя тут зроблене як тріснута порцеляна, і метелики сидять саме на зломах, тож ушкодження і те, що з нього народжується, мають одну форму. Один сідає, другий затуляє око. Зміст несе напис, тому він мав читатися з першого погляду й не змагатися з портретом за увагу.

Усе чорно-сіре, крім ока. Єдина кольорова точка в сірій роботі тягне весь малюнок до себе, а коли око і є сюжетом, це саме те, що треба. Краї порцеляни і сльози пророблені крапками, щоб не читатися жорстким чорним. Напис такого розміру після загоєння трохи потовщає, тому літери я лишила відкритими, з щедрими проміжками, а не тиснула їх докупи. Сфотографовано наприкінці другого сеансу.